Пропонований курс має на меті розгляд проблем розвитку урбаністичних процесів і проблем міського самоврядування (переважно за німецьким правом) як їх складової на так званих межових територіях Центрально-Східної Європи пізнього середньовіччя і ранньомодерної доби в контексті загальноєвропейських урбаністичних тенденцій. Поняття «межові території» (borderlands) вживається у двох значеннях: 1) цивілізаційні межі між християнським і мусульманським світами, між західним і східним християнством; і 2) етнокультурні межі в рамках самого регіону Центрально-Східної Європи. Важливість пропонованого курсу визначається ще й тим, що міста в правовому сенсі є продуктом саме доби середньовіччя, не кажучи вже про те, що саме в містах нуртує прогресивна основа культурного і цивілізаційного процесу будь-якої історичної доби. Формально ці осередки і в попередній період виконували функції не лише політичних центрів, але й центрів ремесла і торгівлі, проте лише з отриманням самоврядування перетворились у міста в модерному розумінні. Окрім того їх роль невпинно зростає. Відтак вивчення урбанізаційних процесів і різних елементів міського самоврядування є вкрай важливим загалом для вивчення історії того чи іншого регіону, тієї чи іншої історичної епохи. Що ж до регіону Центрально-Східної Європи важливим є дослідження німецького міського права, особливо такої його форми, як право магдебурзьке. Але оскільки ні Україна, ні тим паче вся Центрально-Східна Європа не були відділені від загальних світових тенденцій, то і розглядати ці процеси слід в загальноєвропейському контексті. Питання ролі і значення німецького права для Центрально-Східної Європи є однією з найбільш дискусійних і контроверсійних тем в історіографії, адже воно напряму пов’язується з проблемою його цивілізаційної місії для цих межових територій, адже тут в силу різних об’єктивних обставин в добу середньовіччя і ранньомодерного часу всі культурні, соціальні, економічні процеси були уповільнені. Чи німецьке право органічно злилося з місцевою традицією, чи залишилось чужорідним елементом? Чи було воно рушійною силою, чи гальмом у історичному розвитку міст? Історики досі по різному відповідають на ці запитання. Суперечки точаться не тільки в українській чи польській історіографії, це до певної міри загальноєвропейське явище. Дивом було те, що в перші великі століття міського розвитку Європи повну перемогу отримало саме місто, в усякому разі в Італії, Фландрії та Німеччині. Воно набуло досить тривалого досвіду зовсім самостійного життя – це видатна подія, генезу якої зовсім не вдається окреслити з цілковитою достовірністю. Проте ясно видно її величезні наслідки. На всьому європейському просторі самоврядні міста конструювали свій окремий простір, що великою мірою впливав на розвиток навколишніх територій, стаючи часто їх локомотивом. Однак наскільки це збігалося з місцевою традицією окраїнних європейських територій, наскільки вони були готові до цього? Питання залишаються відкритими. Пропонований курс власне і передбачає постановку і спробу розв’язання всіх цих проблем, на широкій (по можливості) джерельній та літературній базі.
Це має особливе значення для розвитку досліджень різних аспектів історії середньовічної та ранньомодерної України. Незважаючи на те, що в Україні німецьке право так і не набуло таких «чистих» форм, як в решті регіонів Європи, воно суттєво вплинуло на її розвиток, змінило характер міст, принісши елемент західної правової культури, сприяло розвитку елементів правової демократії і національної толерантності, і посилило інтеграцію України в європейський правовий простір. Разом з тим запровадження норм німецького права сприяло розвиткові елементів національних правових шкіл.

• ознайомити студентів з основними історіографічними інтерпретаціями урбанізаційних процесів і розвитку міського самоврядування Центрально-Східної Європи в XIII-XVI ст.;
• показати специфіку джерельної бази проблеми даного регіону;
• ознайомити студентів з основними концептуальними поняттями німецького права і специфікою його розвитку в Центрально Східній Європі;
• стимулювати дослідницький інтерес до проблем урбаністики середньовіччя і ранньомодерного часу.

Очікувані результати (вміння і навички студентів):

• за представленими зразками ідентифікувати соціальні і національні орієнтації авторів у висвітлені урбанізаційних процесів в Центрально-Східній Європі в XIII-XVI ст.
• на порівнянні історіографічного і джерельного матеріалу демонструвати відмінності і спільні риси проблеми щодо окремих регіонів Центрально-Східної Європи, бачити їх специфіку у порівнянні з західноєвропейськими містами того часу;
• аналізувати різного роду джерела, які висвітлюють міську проблематику середньовічної і ранньомодерної доби, особливо стосовно міського права;

• розуміти специфіку міст цього регіону в загальноєвропейському контексті, їх правового статусу в тогочаснив державах, принцип організації міських громад;
• на конкретному джерельному матеріалі демонструвати європейськість українських міст, їх присутність в європейському правовому просторі;

• бачити специфіку і принципи співжиття національних громад в системі німецького міського права;

• вміти використовувати свої знання в подальших студіях чи то в галузі середньовічної урбаністики, чи в інших царинах історії Центрально-Східної Європи.