о. д-р Юрій Аввакумов
Курс для студентів спеціалізації „Медієвістика” історичної програми ГФ та спеціалізації „Історія Церкви” ФБФ (осінній – весняний семестр 2008 – 2009 н. р.)
Джерела з історії середньовічного канонічного права:
„Декрет Ґраціана” (ХІІ ст.)
DecretumGratiani(„Декрет Ґраціана”) – таку назву отримав підставовий для західноєвропейського Середньовіччя та Раннього Модерну універсальний кодекс канонів християнської Церкви, що був створений у середині ХІІ століття каноністом з Болоньї Ґраціаном. „Декрет” складається з витягів із патристичних творів, листування Римських пап і постанов соборів, які розміщені за темами церковного права і, в необхідних випадках, доповнені власними коментарями упорядника. Саме з „Декрету Ґраціана” починається у ХІІ столітті історія західного канонічного права як самостійної наукової дисципліни. Згодом „Декрет Ґраціана” став першою частиною „Корпусу канонічного права”, який був чинним у Римо-Католицькій Церкві аж до опублікування папою Бенедиктом XV „Кодексу канонічного права” 1917 р. Особливістю “Декрету” є те, що у ньому ми знаходимо канонічне право у його початковій, ще не надто “спеціалізованій” формі, що значно полегшує нефахівцям розуміння тексту, і дозволяє розглядати його на широкому тлі тогочасних богословських і філософських тенденцій, культури та історії („Ренесанс ХІІ століття”, формування університетської освіти, виникнення схоластичного методу), а також наочно простежити біблійні та патристичні витоки канонічної проблематики.
Тексти, які увійшли у „Декрет Ґраціана”, стосуються широкого кола питань і можуть бути цікавими як для світських, так і для церковних істориків Середньовіччя й Раннього Модерну. Курс передбачає ознайомлення з раннім періодом історії канонічного права, практичний вступ до праці з середньовічними канонічними кодексами, а також читання та науковий аналіз витягів з наступних розділів із „Декрету Ґраціана”:
§ Causa 14: “Чи лихварство є гріхом? Чи дозволено давати милостиню з грошей, які придбані через лихварство?” (проблема, від вирішення якої залежали, в остаточному рахунку, перспективи економічного розвитку західноєвропейської цивілізації у цілому)
§ Causa 22:“Чи дозволяється складати присягу? (питання стояло особливо гостро з огляду на однозначну заборону клятви у Новому Завіті). Чи грішить той, хто клянеться у чомусь, що помилково вважає істинним?”
§ Causa 23: „Чи війна є гріхом? Чи дозволяється війна з єретиками? Що є справедливою війною? Чи злих людей слід примушувати до добра силою? Чи слід виганяти єретиків з церков та позбавляти їх права власності?”
Норми “Декрету” розглядатимуться в порівнянні з нормами тогочасного візантійського канонічного права, передусім на прикладі творів класика візантійської каноністики титулярного антіохійського патріярха Вальсамона (1130/40–після 1195).
Латинська мова уривків, що плануються для читання, перекладу та обговорення в аудиторії, не є надто складною і вимагає мовної підготовки в обсязі, який пропонується на курсах з латинської мови на програмах Гуманітарного та Філософсько-Богословського факультетів УКУ. Допоміжна та довідкова література, якою користатимуться студенти, написана переважно англійською мовою. Дослідження середньовічного канонічного права сьогодні у Західній Європі й особливо в Америці перебувають у стані бурхливого розвитку, існує низка корисних інтернет-сайтів, що присвячені цій тематиці. Латинський текст “Декрету” повністю розміщений на одному з таких сайтів.
E Один з найдавніших рукописів “Декрету Ґраціана” (кодекс ХІIІ ст. з бібліотеки м. Чезена).
