Порівняльно-історичне вивчення мітів доводить, що в мітах різних народів – при надзвичайному розмаїтті мітологічних систем – ціла низка основних тем і мотивів повторюється. Зокрема, до найдавніших і найпримітивніших мітів належить міти про тварин. Глибоко архаїчні міти про походження тварин від людей або мітологічні уявлення про те, що люди були колись тваринами. Дуже давніми є міти про походження сонця, місяця, зірок (солярні міти, астральні міти). В одних мітах небесні світила нерідко зображають людьми, котрі колись жили на землі та з якихось причин піднеслися на небо, в інших – створення сонця приписувано певній надприродній істоті.

Центральну групу мітів у народів із розвинутими мітологічними системами становлять міти про походження світу, всесвіту (космогонічні міти) і людини (антропогонічні міти). Серед особливо поширених мітологічних мотивів – міти про чудесне народження, про походження смерти; порівняно пізно виникли мітологічні уявлення про потойбічний світ, про долю. Близькі до космогонічних есхатологічні міти – розповіді-пророцтва про „кінець світу”, причому побутують вони тільки в системах найвищого ступеня розвитку.

Особливе та дуже важливе місце посідають міти про походження або запровадження певних культурних благ: видобування вогню, вийдення ремесел, землеробства, а також утвердження серед людей певних соціяльних інститутів, шлюбних правил, звичаїв та обрядів. Їхнє запровадження зазвичай пов’язано з культурними героями. До мітів про культурних героїв наближаються близнючні міти (в них образ культурного героя немовби роздвоюється на образи двох братів-близнюків, котрі є носіями протилежних рис: один добрий, другий злий, один робить усе добре, навчає людей чогось корисного, другий тільки псує та бешкетує).

У мітології розвинутих аграрних народів суттєве місце посідають календарні міти, які символічно відтворюють природні цикли. Таким є, зокрема, аграрний міт про бога, котрий помирає і знову воскресає.

Багато мітів слугує немовби роз’ясненням релігійних обрядів (культові міти).

Ці та інші концепти, характерні для більшости мітологічних систем европейських народів буде розглянуто в нашому спецкурсі в генетичному і типологічному аспектах. Матеріялом вивчення стануть насамперед греко-римська, кельтська, ґермано-скандинавська, слов’янська та карело-фінська мітологічні системи. Також буде широко залучено до порівняльного аналізу біблійні сюжети.

Прослухавши „мітологічний” спецкурс, студенти здобудуть основу та ґрунт для подальшого кращого сприйняття і розуміння курсу історії західноевропейської літератури доби Середньовіччя.